Офіційний сайт футбольного клубу «Скорук» продовжує знайомити вас із новачками команди, які поповнили склад томаківців у поточне міжсезоння. Цього разу до вашої уваги інтерв’ю з 23-річним форвардом Владиславом Гарнагою.
— Владиславе, з чого починався твій футбольний шлях?
— Я народився у містечку Кам’янка, що на Черкащині і вже з шести років почав займатися футболом у місцевій ДЮСШ, а в 11 років мене запросили до обласного центру в школу «Дніпро-80», за який я виступав в ДЮФЛУ впритул до випуску. Далі грав у Першій лізі першості України U-19 за «Черкащину-Дніпро». З цією командою ми стали другими призерами чемпіонату, поступившись у фіналі київській «Оболоні-Бровар». Після цього ця команда розпалався і утворилася команда черкаського «Дніпра», в складі якого я також виступав у Першій лізі першості України U-19, але тепер ми дійшли до півфіналу, де поступилися майбутньому переможцю СК «Дніпро-1». Далі вже почався дорослий футбол, де я починав грати на аматорському рівні за той же черкаський «Дніпро». Потім вирішив змінити команду і в сезоні 2021/22 дебютував на рівні Другої ліги у складі спортивного клубу «Київ», ну а поточний чемпіонат я вже розпочинав у Першій лізі в складі «Діназу», пограв за них перше коло і пішов з команди. Ну і ось зараз я став гравцем футбольного клубу «Скорук».
— Ти одразу почав грати у нападі, чи, можливо, у тебе є ще інша позиція на полі?
— З малку я був нападником, а коли трішки підріс і почав грати за черкаський «Дніпро», то там вже почали ставити на різні позиції — грав і крайнього хава, і в центрі півзахисту, і навіть, бувало, захисника. Але потім я сам настояв на тому, що буду нападником. Мені подобається забивати голи і приносити перемогу команді. Так що у першу чергу бачу себе на вістрі атаки, там мені найкомфортніше.
— Головний тренер футбольного клубу «Скорук» Олександр Степанов тебе також планує використовувати на позиції форварда?
— Так, Олександр Олександрович бачить мене тільки нападником. Ми про це розмовляли.
— Як загалом, ти отримав запрошення у «Скорук», і як проходили оглядини?
— У мене був телефон Олександра Олександровича, сам йому зателефонував, ми поспілкувалися і я скинув своє резюме з нарізками ігор. Він зацікавився і запросив мене на перегляд. Я пройшов оглядини і підписав контракт з клубом.
— На позиції форварда зараз в команді досить серйозна конкуренція.
— Так, конкуренція шалена. В «Скорук» прийшов досвідчений Станіслав Куліш – людина, яка пограла на дуже хорошому рівні. І я скажу, що для мене це теж великий плюс, адже я можу у такого форварда чомусь повчитися. Дивлюся, як він на тренуваннях відпрацьовує і щось беру від нього. Це справжній професіонал, який багато програв і забив чимало голів у своїй кар’єрі. Звісно, що це класна конкуренція, але я буду намагатися у ній виграти, щоб грати в основному складі.
— Наскільки для форварда загалом важливо забивати? Адже є нападники, які можливо, і не дуже результативні, але своїми діями приносять багато користі команді?
— Про себе можу сказати, що я — командний гравець і намагаюся виконувати на полі великий об’єм роботи. Але, звісно, хочеться і як можна більше забивати голів, адже для форварда це найголовніше. Хоча, повторюся, що я по грі виконую багато чорнової робити і допомагаю команді усім, чим можу.
— Як тобі атмосфера в команді, і наскільки ти влився у колектив?
— Атмосфера — чудова! З першого дня, як я опинився в команді, то одразу здружився із хлопцями. Все класно, адже багато є і гумору, десь хтось когось підтравить – все це позитивно впливає на твій настрій і згуртовує колектив. Усі хлопці комунікабельні і з ними можна говорити про все.
— Які ставиш перед собою завдання на другий етап чемпіонату?
— Перш за все, хочу допомогти команді вдало виступити у другій частині сезону – а це не тільки залишитись у Першій лізі, адже перед нами поставили завдання виграти другу вісімку. Це найголовніше. Ну, а по-друге, вже хочеться і себе проявити та з кращого боку рекомендуватися головному тренеру, адже я відчуваю, що Олександр Олександрович мені довіряє, тому хочеться своєю роботою на полі і забитими голами проявити власні найкращі якості. Сподіваюся, що так воно і буде.