Тренер футбольного клубу «Скорук» Олександр Шипа розповів про підготовку команди до весняної частини сезону:
— Олександре Миколайовичу, позаду вже місяць відпустки. Які останні новини зі стану команди?
— Зараз усі ще у відпустці і відпочивають. Ми нашим тренерським складом вже розробили начерки і програму для всіх гравців, як їм краще підготувати свою фізичну форму до початку зборів. Там сильно великого навантаження немає, але хлопці телефонують, запитують і вже поступово починають усе це виконувати. Треба щоб вони підійшли до першого збору більше-менш готовими, тому що два місяці відпустки – це дуже велика перерва і звісно, що футболісти–професіонали повинні самі готувати себе у таких випадках.
— Чи вже є у тренерського штабу імена потенційних новачків і в цілому, чи з’явилася нова інформація щодо змін в складі команди?
— Вже відомо, що ми попрощалися з трьома футболістами, але я скажу, що це поки що з трьома, адже ще багато що покажуть збори. Зараз ми ведемо перемовини з кількома гравцями, які можуть поповнити наш склад. Сподіваюся, що десь за тиждень ми зможемо вже щось сказати конкретно по прізвищам. Це хлопці з інших клубів Першої ліги чемпіонату України, а також з аматорських команд Дніпропетровської області. Загалом, ми прагнемо до того, щоб збирати в команду саме вихованців нашого регіону, на що і робитимемо акцент у своїй селекції у майбутньому.
— Команда за останній час стрімко вийшла на нові рубежі. Відчуваєте особливу увагу з боку тих же агентів? Як часто вони звертаються у клуб?
— Так, телефонують регулярно. І головному тренеру команди Олександру Олександровичу Степанову набирали кілька разів, просять подивитися на футболістів. У нас є тренер-аналітик, з котрим ми передивляємося усіх потенційних новачків, які у них хороші і погані риси і наскільки вони стануть на нагоді нашій команді. Вже після цього ми даємо відповідь агентам, чи будемо ми далі працювати з цими виконавцями.
— Чим ви самі заповнюєте відпустку?
— Перші два тижні взагалі тільки відпочивав. Ні, я не втомився від футболу, але у нас такий важкий графік був, що хотілося відпочити. Новий рік провів вдома у родинному колі. А так займаюся спортом: ходжу грати у тенісбол, у великий теніс…
— Щодо тенісболу, то в парі зі ще одним тренером «Скорука» Володимиром Приземліним ви постійно граєте, і не без успіху, у різних турнірах.
— Так, і відверто скажу, що у тенісбол я вже давно граю. Там ти і у фізичному плані постійно тримаєш себе у формі, і отримуєш багато позитивних емоцій. Плюс це спілкування з різними відомим футболістами. Ось нещодавно ми брали участь у турнірі, де виступали Ігор Когут, Антон Кіча, Артур Карноза. Карноза і Кіча, до речі, цей турнір і виграли. Дуже приємно з такими людьми грати, хоча ми з Володимиром і не зуміли зайняти на турнірі високе місце, але як сказали інші його учасники Сергій Алексанов і Євген Прошенко: «Вік бере своє» (посміхається). Можливо так воно і є, але ще будуть нові турніри, в яких ми плануємо грати і, звісно, перемагати.
— А під час тренувального процесу з хлопцями зі «Скорука» граєте? Хто там найкращий?
— Звісно, що граємо, але там все ж таки хлопцям ще треба багато повчитися у тренера (посміхається). Усі все розуміють, самі просять проводити такі турніри всередині команди. Святослав Шаповалов непогано виглядає, той же Олексій Красов, за якого я ще згадаю пізніше. Усі хлопці полюбляють тенісбол. Перед літніми зборами у цьому сезоні ми постійно збиралися на стадіоні «Монтажник» і організовували турніри – все це дуже хлопцям подобалося.
— Як в цілому оціните виступ команди у першій частині сезону?
— Звісно, що тут треба враховувати те, як ми підходили до початку сезону, коли у нас фактично не було часу, щоб переглянути футболістів і повноцінно їх підготувати до старту чемпіонату. Дякуємо хлопцям, що залишився кістяк команди – це дуже приємно, адже певний час ми були в якійсь невагомості і невідомості, чи будемо ми брати участь у чемпіонаті загалом. Але дякуємо Максиму Анатолійовичу Скоруку і Тамарі Олексіївні Скорук, які в такий важкий час знайшли можливості і кошти для команди. Все ж таки ми здійснили такий непростий шлях і за спортивним принципом вибороли путівку у Першу лігу, тому дуже шкода було б усе це втратити. І ось завдяки нашому керівництву команда відчула смак цієї Першої ліги. По грі у нас не було боязні, але Олександр Олександрович казав хлопцям, що це вже не Друга ліга, що тут все складніше, швидше і загалом зовсім інші цілі. І десь ми бачили, що дехто з тих хлопців, хто добре виглядав у Другій лізі Перший дивізіон потягнути не зуміли. Але все це футбольне життя. Були хороші матчі, справжні бої з напруженням і азартом. Всі хлопці прагнули у кожному матчі набирати очки і я особисто, і весь наш тренерський штаб і керівництво клубу кожному з футболістів вдячні за їх гру у першій частині сезону. Хлопці відчули рівень Першої ліги і головне, що у весняну частину сезону ми входимо ні на дні турнірної таблиці, а фактично опинилися на другому місці у другій вісімці.
— І які завдання перед командою будуть стояти на другу частину сезону?
— Я вітав Максима Анатолійовича Скорука перед Новим роком, і він мені сказав, що прагне виграти другу вісімку Першої ліги навесні. Там відставання від «Чернігова» лише в два очки, і вважаю, що усі суперники для нас, як кажуть, по зубах, тому будемо боротися. Зараз проведемо точкову селекцію, адже ми не прагнемо набирати багато новачків, але нам потрібно закрити кілька позицій. Гадаю, що все у нас буде добре.
— Попереду лише вісім матчів. Це добре чи погано і хотілося б більше ігор?
— Я вам скажу, якщо там буде таке високе напруження у боротьбі за виживання, то вісім матчів – це цілком нормально. По чотири вдома і у гостях, при цому ми ще не знаємо де саме будемо приймати суперників, можливо знову доведеться їздити в Умань, а це багато роз’їздів, що буде досить складно для хлопців. Тому, вважаю, що вісім матчів нам цілком вистачить (посміхається).
— Кого з хлопців відзначите у першій частині сезону?
— На мій погляд, і це думка усього тренерського штабу, дуже виділявся капітан команди Артем Перебора. Він своєю працьовитістю надихав команду і на полі, і за його межами. Звісно, що хочу відзначити Олександра Мішуренка. Як кажуть «вино з роками стає все кращі і краще», і Сашко довів, що у 34 роки він може забивати, бути дуже корисним на полі і ми усі йому за це вдячні. Ну, а ще в трійку я би поставив Сергія Заєця. Це, можна сказати, для нас відкриття. Спочатку, можливо, йому не сильно довіряли, але потім він вийшов і довів, що він гравець основного складу нашої команди. Він виконує дуже великий обсяг роботи з підключеннями, забіганнями. Нехай старається далі в тому ж напрямку.
— Вболівальники ж обрали в трійку кращих у минулому році Олександра Мішуренка, Богдана Шмигельського і воротарів — Ігоря Варцабу і Антона Осадчука. Закономірно?
— Звісно, якщо можна додавати, то відзначу і Богдана Шмигельського, котрий приніс команді багато користі – він і сам забивав, і віддавав результативні передачі. Ну і Ігор Варцаба теж молодець, адже його професіоналізм на найвищому рівні.
— Попереду збори. Вже є розуміння того, як вони будуть тривати?
— Ми плануємо за тиждень зібратися всім тренерським штабом і будемо вже остаточно все вирішувати. Самі розумієте, який зараз час і що щось планувати дуже непросто. Але у будь-якому разі, у нас є варіанти і певні намітки: на яких стадіонах проводити тренування, які будуть суперники у спарингах. Збори розіб’ємо на три етапи. Перший цикл, який буде втягуючий, ми проведемо у Дніпрі. Під час другого циклу у нас будуть дворазові тренування, а третій етап вже буде ігровий. Нас запрошують на турнір у Полтаву, але ми поки що ще не дали згоди, а на другому етапі зборів вже домовилися про два спаринги із запорізьким «Металургом». Можливо, зіграємо зі «Стандартом» з Нових Санжар.
Звісно, що усім нам дуже хочеться займатися на нашій базі у Нікопольському районі, де є все для плідної роботи, але це вже залежить не від нас, а від Збройних сил України. Хочу подякувати ЗСУ за те, що вони взагалі дають нам можливість займатися улюбленою справою – футболом. Нехай їх Бог береже! І окремо хочу сказати за Олексія Красова, який був гравцем «Скорука» і ним залишається і зараз. Він спочатку допоміг нашій команді добре виступити у Другій лізі, літом готувався разом з командою до сезону у Першій лізі, але вирішив піти на фронт. Я Олексія нещодавно бачив і хочу йому побажати великого здоров’я, адже він зараз відновлюється після осколкового поранення у ногу. Йому зробили успішну операцію і з ним все добре. З Олексієм я регулярно спілкуюся. Нехай його Бог береже і бажаю йому вдачі.
— Минулої восени ви отримали нову тренерську ліцензію. Кілька слів про це?
— Дуже дякую керівництву клуба за те, що відправили мене на це ліцензування. Приємно і цікаво було слухати таких викладачів, як Юрій Бакалов, Сергій Ковалець, таких кураторів, як Валерій Шамардін і Євген Булгаков. В групі у нас були такі відомі футболісти, як Віталій Мандзюк, Олег Голодюк, Максим Малишев, Руслан Фомін та інші. Усі хлопці ділилися власним досвідом. Ця ліцензія дозволяє працювати головним тренером у Другій лізі і помічником головного тренера у Першій лізі. Я отримав дуже багато цікавої і корисної інформації. Відверто скажу, що хочеться розвиватися і для мене це великий крок вперед. Якщо керівництво нашого клубу вирішить відправити мене на навчання по Ліцензії А, то буду цьому тільки радий.
