Тренер футбольного клубу «Скорук» Володимир Приземлін розповів о планах підготовки команди до весняної частини чемпіонату у VBET UA Першої.:
— Володимире Олександровичу, напередодні відбулась тренерська нарада команди. Які основні її підсумки?
— Всього не можу розповісти, наприклад, якихось моментів щодо потенційних трансферів, але в цілому був затверджений графік підготовки до відновлення чемпіонату. У нас буде три збори. Поки що наші футболісти готуються самостійно до початку першого збору, який розпочнеться 6 лютого. Все ж таки у нас футболісти -професіонали і до першого збору вони повинні підійти вже у більш-менш непоганому тонусі. Перший збір буде втягуючий і триватиме до 15 лютого, після чого наддамо хлопцям день відпочинку і розпочнеться другий збір (з 17 лютого до 7 березня), який ми вважаємо вже основним. Під час нього ми будемо працювати над фізичними кондиціями і саме він повинен закласти фундамент на весь сезон. Ну, а третій збір (з 11 березня і до початку чемпіонату) буде більш тактичним, ігровим, буде постійна робота з м’ячами. Тренуватися ми плануємо на стадіоні «Олімпійські резерви», а якщо там будуть якісь накладки, то будемо ще використовувати «Монтажник». Звісно, що ми підключаємо і тренажерну залу, і аеробіку, і легкоатлетичний манеж.
Щодо трансферів, адже зараз багатьох цікавить кого саме «Скорук» буде залучати до своєї команди. Наразі це секрет (посміхається). У нас є намітки і група футболістів, яка приїжджає на оглядини, а там вже усе буде залежати від них самих. Якщо вони будуть підходити під наші параметри і вимоги, то ласкаво просимо у «Скорук». Ми будемо раді бачити у своєму клубі кваліфікованих виконавців. Гадаю, що кожен тренер цього прагне. У першу чергу зараз шукаємо форварда. Так, у нас є Олександр Міщуренко, який для нашої команди топовий форвард і дуже яскраво провів осінню частину сезону, але у нього є свої травми і будемо відвертими, ми усі розуміємо, що роки все ж таки беруть своє. Тому хочемо знайти йому на допомогу кваліфікованого нападника, і не особливо важливо молодого чи вже досвідченого, тут вже як поталанить. До нас на оглядини будуть приїжджати різні гравці, але ми не станемо форсувати події з підписанням новачків, а спокійно будемо готуватися до відновлення чемпіонату. Час для зважених рішень у тренерського штабу є.
— Скільки товариських матчів заплановано вже зараз?
— На цей час у нас заплановано п’ять спарингів, хоча, можливо зіграємо і більше матчів. Перший же спаринг у нас запланований на 15 лютого із друголіговим запорізьким «Металургом-2» (під питанням гра з ними ж 7 березня). Далі матчі з клубами першої вісімки з Першої ліги – дві гри з «Кременем» (22 лютого і 4 березня) і ще одна зустріч з основною командою запорізького «Металурга» (25 лютого). Загалом, у цьому розкладі матчів, звісно, можуть бути зміни. Ми домовилися із суперниками по датах, але ще не по кожній грі відомо, де саме зіграємо матч. Ближче до дат вже подивимося, де буде зручніше, як для нас, так і для суперників.
— Ну, а тепер про особисте. Тільки півроку тому ви перейшли на тренерську роботу. Важко далося, у першу чергу в психологічному плані, фактично завершення ігрової кар’єри?
— Відверто кажучи, я й досі не зрозумів, що трапилося, тому що ось ці всі обставини, котрі відбуваються у нашій країни, безумовно тиснуть, мабуть, як і на всіх. І хочеться подякувати Збройним Силам України за те, що ми зараз можемо займатися улюбленою справою. Завдяки футболу і роботі, я навіть не помітив цей перехід до тренерського штабу. Справді, одні і ті ж хлопці, з якими я тільки виходив на поле, а зараз я їх треную. Відверто кажучи, я просто кайфую від своєї роботи. Від того, що роблю, знаходячись у нашому тренерському штабі під кермом Олександра Степанова і з таким президентом клубу, який є у «Скорука», котрий намагається у цей непростий час робити все, що може для клубу. А ті гравці, що у нас зараз є, мають хороший потенціал і вони допоможуть вирішити наші завдання. Так, треба підсилення, але головне – у нас є кістяк команди, з яким дуже приємно працювати.
Відчуваю, що розвиваюся. Десь підглядаю, раджусь з більш досвідченими тренерами і навчаюсь. Зараз завдяки нашому президенту Максиму Анатолійовичу Скоруку клуб закупив статистичну програму Wyscout. Це може собі дозволити далеко не кожна професійна команда, але тепер у нас така програма є. Завдяки неї ми будемо ще краще знати можливості і дані наших гравців, якісніше вивчати гру суперників. Для нашого тренерського штабу це безумовний крок вперед. Загалом, у нас амбітні президент і головний тренер, а у клубі, який постійно розвивається, усе робиться для футболістів, і робилося раніше, коли я ще був гравцем.
— Наскільки взагалі змінилося ваше життя після виходу на тренерську роботу?
— Нічого не змінилося, окрім того, що стало менше особистого часу (посміхається). Здається, що тренування закінчилося, але ні, для тренерів воно продовжується, адже треба зробити його аналіз і готуватися до наступного. А якщо триває чемпіонат так це взагалі інша історія, адже я займався нарізкою матчів, по яким потім розбирали гру, вказували на відео гравцям на їх помилки. І все це мені дуже подобається! І ще раз повторюся, що я просто кайфую від своєї роботи. І тут справа точно не у грошах. В такий непростий час ти хоч якось можеш абстрагуватися від війни і займатися улюбленою справою. Нажаль, не усі футболісти це розуміють, хоча, зараз я маю на увазі хлопців не з нашої команди (посміхається).
— Ви, як наймолодший член тренерського штабу, більше слухаєте, чи все ж таки вставляєте власні «п’ять копійок»? (посміхаємося)
— Ой, вставляю свої «п’ять копійок» так, що вже кажуть: «Володя, тебе вже забагато!» і просять заспокоїтись (посміхається). Просто я дуже хочу себе проявити. У першу чергу хочеться допомогти колективу, щоб ми досягли результату. Намагаюся використовувати власні знання, досвід своєї ігрової кар’єри, якісь хитрощі, нюанси. Думаю, що все це повинно призвести до позитивного результату.
— Тим не менш, у кожному протоколі матчу минулої восени ваше прізвище було серед запасних футболістів. Тобто, були готові будь-якої миті вийти на поле?
— Ох, з мене усі знайомі вже сміються, мовляв, коли ти там вже дебютуєш у Першій лізі?! Я відповідаю, що просто форму одного разу тільки взяв, тому не виходжу (посміхається).. Насправді я себе тримаю у тонусі, без зайвої ваги, але вже треба давати дорогу молоді. Нехай так буде. Хоча, не в образу нашим хлопцям, так як ми грали у захисті восени, пропустивши 22 м’ячі і з них більша частина після дитячих помилок, над чим, звісно, ми усі будемо працювати. Перша ліга такого не пробачає. Звісно, що я не скажу, що сильно б змінив у захисті картину на кращу, але були такі моменти, коли я точно зіграв би інакше (посміхається). Проте знову таки, є футболіст, котрий повинен приймати рішення за долю секунди, а це вже футбольне мислення і інтелект гравця. Тут все індивідуально у кожного виконавця.
— І все ж таки ще є шанс дебютувати у Першій лізі чи вже ні?
— Це більше питання до нашого головного тренера Олександра Степанова (посміхається). Уявляєте, мені потім футболісти коридор зроблять? Тренер буде отримувати підпільники?! Але я готовий до цього. Якщо у якомусь матчі будемо вигравати із хорошим рахунок, то я готовий вийти на п’ять хвилин і дебютувати у Першій лізі (посміхається), після чого, як кажуть, вже остаточно можна повісити бутси на цвях.
— Бутси на цвях у будь-якому випадку може ще зарано вішати, адже в парі з іншим тренером «Скорука» Олександром Шипою ви постійно граєте в тенісбол. Як ваш тандем взагалі склалася?
— Ми вже давно збираємося у себе на районі і граємо. Це дуже цікава гра і я її раджу усім, особливо молодим футболістам. Тенісбол є в різних варіантах – один га один, два на два, три на три, але ми в основному віддаємо перевагу парі і вже у двох турнірах брали участь. Тут розвиваються і техніка, адже ти постійно з м’ячом, і відчуття партнера, і фізично ти повинен непогано виглядати. Через цю гру ти підтягуєш фізику, адже постійно рухаєшся, Тому усім раджу і рекомендую цю гру. Ми і на зборах, гадаю, обов’язково зробимо хлопцям якийсь міні турнір. Подивимося, хто зараз у нас найтехнічніший, а то футболісти над нами тренерами посміюються, мовляв, кого ви там пенсіонери можете обіграти (посміхається)? От і подивимося. Якщо ми їх обіграємо, то нехай далі думають, як треба до футболу ставитися (посміхається).
— До речі, Олександр Шипа нещодавно отримав нову тренерську ліцензію. Чи плануєте ви своє подальше навчання?
— Так, і мені головний тренер команди Олександр Степанов на це вже дав добро, щоб я далі розвивався. Зараз у мене тільки Ліцензія С, а буду підвищувати свою кваліфікацію на Ліцензію В. Я вже подав усі необхідні документи і чекаю, коли оголосять про дати тренерських зборів на цей курс.
— Поговоримо про весняну частину сезону. Попереду лише вісім матчі і чотири суперника. Мабуть, у відпустки вже подивилися, хто як грає з майбутніх конкурентів?
— Ми не тільки у відпустці дивилися, а і протягом чемпіонату слідкували за подіями у Групі «А». Мені особисто було цікаво порівняти за силами нашу зону і західну. Зазвичай вважалося, що команди з заходу більш рівні, і їх група все ж таки виглядає сильніше, тим більше, що з війною багато якісних футболістів нашого регіону вирушили саме на захід України. І такі команди, як «Полісся», «Карпати» на рівні Першої ліги виглядають дуже потужне. Так, з одного боку попереду тільки вісім матчі у цьому чемпіонаті, але треба думати не про вісім ігор, а про весь рік, на що і буде спрямована наша підготовка. Плануємо виповнити наші цілі: завдання мінімум – це зберегти прописку у Першій лізі, а максимум – це намагатися вигравати у кожному матчі. При цьому треба показати хороший, добротний футбол. Ми до цього прагнемо. Тому від весняної частини сезону ми чекаємо більшого, ніж від того, що у нас було осінню. Дуже багато факторів вплинули на наш виступ у першій частині чемпіонату — це стосується і підготовки, і комплектації, а десь нам ще і не вистачало фарту, який у футболі дуже багато значить. Тепер будемо концентруватися на виступі весною і переконаний, що нам все вдасться. Є впевненість, що ми проведемо якісні збори, підсилимо склад трьома-чотирма кваліфікованими гравцями і в цілому наш тренерський штаб позитивно дивиться у майбутнє.
