Атакуючий півзахисник футбольного клубу «Скорук» Богдан Шмигельський поділився власними враженнями від першої частини сезону та розповів о підготовці до другого етапу чемпіонату.
— Богдане, як триває відпустка?
— Відпустка, як відпустка. Знаходжусь у Дніпрі і більше відпочиваю, але намагаємося підтримувати фізичну форму і безпосередньо вже зараз готуємо себе до зборів. Так що все нормально.
— У грудні ти відзначив своє 29-річчя. Як зустрів день народження?
— Все було у родинному колі, по-домашньому привітали рідні, без особливих якихось святкувань.
— Що було найскладнішим в осінній частині сезону і як взагалі його оціниш?
— Звісно, розумів, що буде складно. Друга ліга – не Перша, рівень інший, хоча і багато команд змінилося і можливо, загальний її рівень трошки і впав. Але все одно, це завжди був бійцівський турнір з хорошою кількість майстерних футболістів. А важкувато було, у першу чергу у психологічному плані для всієї команди, що ми можемо на цьому рівні гідно грати і здобувати очки. Якщо ми подивимося на загальні результати, то у нас було достатньо таких матчів, де ми втрачали очки, особливо в іграх, де були нічиї, але безпосередньо у цих матчах ми були ближчими до перемоги. Іноді ми поступалися там, де могли зачепити нічию. На мій погляд все це було нестачею командного досвіду на рівні Першої ліги, а він складується з досвіду усіх футболістів. Але все це зрозуміло, адже «Скорук» тільки дебютував на такому рівні, буквально екстерном пройшовши шлях від аматорської команди до Першої ліги. І загалом тренери похвалили нас за роботу, адже усі розуміють наші складності – це і коротка підготовка перед сезоном, і переїзд команди у Дніпро з Нікополя, де у команди були чудові умови для підготовки, і домашні матчі в Умані, але головне те, що ми в принципі можемо займатися своєю улюбленою справою завдяки Збройним Силам України. І загалом добре, що зараз існує професійний спорт, і саме цим ми показуємо і ворогу, і всьому світ, що українці – це сильна нація, і не дивлячись на те, що в країні йде війна, спорт продовжує жити і розвиватися. І за це ще треба подякувати нашому керівництву – Максиму Анатолійовичу Скоруку і Тамарі Олексіївні Скорук, що вони у такий час знайшли можливість зберегти команду, адже ми знаємо скільки клубів зараз просто зникли з футбольної мапи України.
— Твій гол «Металургу», коли результативну передачу віддав Ігор Варцаба – це була домашня заготовка чи випадковість?
— Сто відсотків награна комбінація (посміхається). Я Ігоря постійно прошу, адже у нього хороший пас, щоб він бив у моєму напрямку і реально вийшла чудова довга передача. Буквально перед цим Аліссон зробив подібний гольовий пас за «Ліверпуль», і Ігор здійснив теж саме, за що потім отримав святковий коридор на тренуванні (посміхається).
— Який з матчів першої частини сезону тобі найбільше запам’ятався?
— Якщо брати по напруженню, то хороший матч був в Умані з «Кременем» — 3:3. Ми у меншості і програвали, і вели у рахунку, потім вони зрівняли, але ми знову вийшли вперед, проте все одно матч закінчився внічию. Плюс там ще довга перерва була на повітряну тривогу. Тобто вдесятьох весь матч грали і дуже хороша гра бійцівська вийшла, усі один за одного рубились – дуже сильний вийшов матч по емоціям. Перемога над «Оболонню» теж запам’яталася – знову таки бойовий матч вийшов. Звісно, що у першу чергу запам’ятовуються хороші результати, і головне. що вони у нас осінню були.
— Ти вже трохи торкнувся цієї теми, але давай її розгорнемо. До «Скорука» ти пограв у Першій лізі за «ВПК-Агро» і «Альянс». Наскільки рівень турніру змінився?
— Ну як змінився… Зараз чемпіонат розбили на дві зони, щоб було менше роз’їздів. У кожній зоні є свої фаворити – там «Полісся» і «Карпати», у нас «ЛНЗ» і «Оболонь», хоча команди з заходу країни завжди були добре готові, мали хороший склад і там ніколи просто не було. Але разом з тим, у минулих сезонах були і такі команди, які своїм рівнем вже були, як клуби УПЛ – «Металіст 1925», «Металіст», «Кривбас», «Чорноморець», які не тільки мали сильний склад, а і грали на стадіонах європейського рівня, і завдяки матчам з ними ти теж отримував такий досвід гри, а ще і на ці арени приходило багато вболівальників, як у тому ж самому Харкові. Плюс був високий рівень футболістів, багато сильних легіонерів, з якими цікаво було зіграти і перевірити свій рівень. Але і зараз цікаво грати, адже багато хорошої молоді у нас в країні зростає, і є хороші досвідчені футболісти. Звісно, що різниця є, але не скажу, що рівень впав якось там колосально, особливо враховуючи ситуацію в нашій країні.
— Ну і дійсно, зараз великий шанс показати себе молодим футболістам?
— Так, сто відсотків. Зараз і багато команд роблять ставку саме на молодь. Це і «Кремінь», і «Гірник-Спорт» — там в основному молоді гравці і вони гідно виступають. І у нас в команді є цікаві молоді футболісти з потенціалом. Для них усіх виступ на рівні Першої ліги — це шанс проявити себе і вони повинні ним користатися.
— Попереду збори. Як себе налаштовуєш, адже перші дні після відпустки зазвичай вважаються найскладнішими?
— Не думаю, що буде дуже важко. Нам кожному скинули програму, по якій ми себе готуємо, плюс загалом ми з хлопцями у відпустці збираємося, граємо і підтримуємо форму. Зараз вже у нас більш щільна програма, котрої ми і дотримуємося – це і бігова робота, і тренажерний зал. Так що тренерський штаб нас поступово вже готує до зборів, щоб ми прийшли готовими до роботи, і думаю, що на початку загальної роботи ми будемо вже е хороших кондиціях. Ну і, звісно, що вже хочеться побачитися із усіма хлопцями, скучив за колективом і футбольною роботою. Так що очікую початок зборів із позитивним настроєм. Сподіваюся, що все буде добре.
— Тренери команди Олександр Шипа і Володимир Приземлін казали, що планують на зборах організувати турнір з тенісболу. Як ти себе почуваєш у цьому виді спорту? (посміхаємося)
— Я в цілому нормально граю, але звісно не так, як наші майстри у тренерському штабі. З Володимиром Олександровичем і Олександром Миколайовичем поки що не зрівнятися (посміхається). В турнірах участі не брав, а так на тренуваннях граю. Тенісбол мені подобається — дуже цікава гра.
— Вже відомі суперники по другому етапу. Чого чекаєш від цих восьми поєдинків?
— Звісно, що просто не буде нікому. Ні нам, ні нашим суперникам. Але сподіваюся, що ми зараз добре підготуємося і будемо повністю конкурентоспроможні у цих матчах, адже перед нами також керівництво клубу і тренерський штаб ставлять свої завдання, як у конкретних матчах, так і на весь чемпіонат. Сподіваюся, що ми усі ці завдання виконаємо. Хоча, звісно, загадувати наперед не хочеться, але думаю, що у нас все буде добре.
— На першому етапі ти і забивав, і асистував. Якісь особисті завдання перед собою ставиш на другий етап в плані результативності?
— Теж не хочеться про це сильно загадувати. Звичайно, прагнеш того, щоб відзначатися результативними діями у кожному матчі, але це приносить радість тільки у тому випадку, коли це допомагає команді здобувати позитивний результат. А якщо я заб’ю гол, а команда програє, то ніякого сенсу цих голах немає, хоча у тебе особиста статистика і покращилася. Так що головне, щоб мої результативні дії йшли на користь команді. Дай Бог, вони будуть і у другий частині сезону.
