Тренер воротарів ФК «Скорук» Андрій Бобровський поділився власними враженнями від першої частини поточного сезону, в якому томаківський клуб дебютував на рівні Першої ліги ПФЛ.
— Андрію, як виглядали голкіпери команди в осінній частині чемпіонату?
— Скажемо так, для Ігоря Варцаби це не вперше грати на такому високому рівні. Так, відчувається різниця між Другої та Першими лігами, але Ігор рівно провів це півріччя і я задоволений його роботою. Це вже сформований воротар, а моє завдання було правильно його підготувати і підтримувати форму протягом всього чемпіонату. Він все сам зробить, у нього є досвід, адже у Ігоря за плечима багато хороших тренерів, які дали багато знань, котрими він і користується. Тому з ним ніяких проблем не було. В принципи не було проблем і з Антоном Осадчуком. Це молодий голкіпер, який впевнено працює на тренуваннях і бореться за місце в основному складі, складає конкуренцію Ігорю, а той це відчуває і також багато працює. Антон мало зіграв у перший частині чемпіонату, але ми чудово розуміємо, що зараз вже ми граємо у Першій лізі, де суперники вище класом і на цьому рівні Ігор більше вселяє впевненості і довіри. Але Антон, вийшовши у грі з «Оболонню» показав свій рівень, довивши усім, що він не дарма тренується і грає в нашій команді. Так, потім у нього була невелика помилка у матчі із «Металургом», але це не зіграло роль того, що він потім знову зайняв місце на лаві для запасних. Просто далі знову були матчі, коли команді украй потрібні були очки, тому номером один знову став Ігор. Проте попереду зимові збори і там вже буде залежати все тільки від них, хто вже буде грати першим номером у весняній частині сезону.
— Усі відзначають те, що команда набирала форму і додавала вже за ходом чемпіонату. Чи можна це ж сказати і про голкіперів?
— І так, і ні. На мій особистий погляд вони у сезон увійшли одразу. Одразу були важки матчі і якщо взяти першу гру в Чернігові, де Ігор багато виручав команду, то можна сказати, що воротарі однаково рівно увійшли в чемпіонат. І загалом вони провели цей відрізок більш-менш рівно, за виключенням кількох моментів.
— Сильно тиснув той факт, що буквально до матчу з «Оболонню», коли вийшов Антон, команда не провела жодної гри «на нуль»?
— Звичайно. І це обговорювалося на кожній тренерській нараді. Це був великий тиск на мене, як на тренера воротарів. Але я і сам по собі такий, адже і від себе, і від Ігоря з Антоном буду постійно вимагати максимуму, а кожен гол у наші ворота приймаю на свій рахунок. І для нашого головного тренера Олександра Степанова це дуже неприємно, адже йому, звісно, хочеться, щоб команда регулярно грала «на нуль», і тим самим він виявляє тиск на мене, як на тренера воротарів, запитує: «Чому так?», «Що не так?». Ми розмовляли і у підсумку знаходили рішення на ці запитання. Звісно, що ми усі розуміємо, що гол пропускає вся команда, у тому числі і ми – усі тренери, і ні на кого особисто не вішали провину за пропущені м’ячі.
— Капітан команди Артем Перебора в інтерв’ю відзначив, що не дивлячись на те, що команда досить багато пропускала, воротарі багато і виручали, а головний тренер Олександр Степанов включив Ігоря Варцабу до трійки лідерів сучасного «Скорука». Що можеш сказати з цього приводу?
— Безумовно, воротар — це пів команди, і Ігор, відверто кажучи, дуже добре провів ці півроку. Він насправді заслужив на те, що бути у трійці лідерів нашої команди. Це справжній професіонал, який є лідером і на полі, і в роздягальні. Так що я тут повністю підтримую цей вибір Олександра Олександровича. А з приводу того, що воротарі багато рятували, то вони просто виконували свою роботу. Ті моменти, коли ми зуміли виручити і допомогти команді, ми виконали. Ну а те, що залітає ми завжди постійно розбираємо, що і як треба було зробити, щоб гол не відбувся. Так, є моменти, коли могли відпрацювати, але не вийшло. Хотілося б більшого. Але в цілому, хлопці — молодці! Я задоволений грою і працею обох воротарів, а Ігор викликає тільки повагу, адже він пройшов через відомі клуби, і зараз він за «Скорук» викладається не на сто, а на двісті відсотків і допомагає нам здобувати результат.
— Антон дебютував тільки в 11-му турі. Коли і як дозріло це рішення, що на «Оболонь» ставимо цього хлопця?
— Ігор – це вже сформований голкіпер. З точки зору психології, на мій погляд, його хоч вночі розбуди, скажи, що треба грати і він піде грати. Антон – молодий воротар, і з точки зору психології йому все ж таки важче. За його плечима немає таких команд, і такої кількості відповідальних матчів, як у Ігоря. Так, Антон дуже добре провів відрізок у Другій лізі, і це для нашої команди великий плюс, але Перша ліга все ж таки не Друга. Тут більш серйозні суперники і до його дебюту ми підводили Антона і у психологічному, і у технічному сенсі. Все ж таки у Першій лізі все робиться швидше, у тактичному плані тут все сильніше, і Антону, як голкіперу, все це треба було почати розуміти зі своєї позиції: як правильно переміщати команду, як правильно самому рухатися, що треба казати партнерам, коли треба діяти самому, а коли спокійно дати відпрацювати захисникам. До всього цього ми підводили Антона поступово, а коли вже побачили, що він готовий, то вирішили йому довірити і вийшло так, що ми не помилилися і у матчі з «Оболонню» він вийшов, відіграв «на нуль», допоміг нам здобути три очки і навіть увійшов до збірної туру.
— Які аспекти гри твоїм підопічним, на твій особистий погляд, треба покращити?
— Обом по-різному, звичайно. На мою думку, у Ігоря багато сильних якостей. Тактично – це дуже сильний воротар, який вміє керувати обороною, котрий може підказати не тільки захисникам, а і в нападі десь допомогти. Він навіть результативну передачу віддав у матчі із запорізьким «Металургом», коли здавалося простою передачею вперед кинув у прорив Шмигельського, а Богдан забив. На мій погляд, у Ігоря все відмінно, але ось чого йому не вистачило у перший частині сезону – це фарту. Для воротарів це не мало важливо. Міг врятувати якийсь рикошет, або м’яч влучити у стійку – ось таких моментів у Ігоря не вистачило. Як би ми не тренувалися і готувалися, але якщо у воротаря є цей самий фарт, то голкіпер буде виручати. Щодо Антона, то багато з ним працювали над психологією, технікою. Звісно, що рівень голкіпера залежить від кількості матчів. Якщо ти не граєш, то не набираєш форми, досвіду. Звісно, що ігрової практики йому не вистачає. Але Антон добре грає ногами, добре працює на лінії і якщо підтягнути з ним гру на виходах, то в принципі це вже буде хороший, готовий воротар. Він молодий, і у нього все попереду. Це як пластилін, з якого ми будемо поступово ліпити класного голкіпера, і можливо, вже навіть найближчою весною він покаже для нас щось нове, відкриється по-новому, як воротар, і буде чіплятися за місце в основному складі.
— Як буде проходити підготовка у голкіперів у міжсезоння? Можливо ви окремо від команди будете збиратися?
— Ні, зараз я даю їм можливість відпочити. Вони багато працювали під час чемпіонату. Так, літом у нас була досить коротка передсезонна підготовка, але ми це компенсували тим, що вже за ходом чемпіонату підіймали навантаження. Зараз же вони повністю відпочивають до зборів, єдине що у січні хлопці отримають домашні завдання, які вони будуть виконувати і готувати себе до початку зборів. У першу чергу це бігова робота, яку усі ми не дуже любимо. Ну а вже самі збори пройдуть у три етапи: спочатку потроху втягнемося, підготуємо в’язи до роботи, на другому етапі вже отримаємо хороше навантаження, а далі будемо відпрацьовувати усі ігрові епізоди, щоб хлопці підійшли до першості у повних кондиціях і в ігровому тонусі, а на початку чемпіонату не відчувалася ця перерва в офіційних матчах у чотири місяці.
— Ну і про особисте. Минулої восени ти отримав нову тренерську ліцензію. Кілька слів про це.
— Це було обов’язкове підвищення для тренерів воротарів. З цього сезону тренери воротарів Першої і Другої ліги зобов’язані вже мати Ліцензію А, а я поки що отримав Диплом В і поступово рухаюся вперед в цьому напрямку. У нас була дуже цікава група: Дмитро Стойко з «Гірника-Спорту» — дуже чудова людина, з ким я познайомився вже тільки на курсах і від якого багато позитивного почув; це і відомий голкіпер Євген Боровик, який пограв за «Дніпро» і «Кривбас», і навіть забивав самому Віталію Реві, котрий був у нас на цих курсах куратором. Євген теж дуже цікава людина, пряма і відверта, з ним мені було дуже комфортне, ми подружилися і добре спілкувалися. Рустам Худжамов – також дуже хороша людина, воротар, фахівець, був і Богдан Шуст… Так що ось така хороша і цікава група у нас була. Отримали знання про те, які саме обов’язки тренер воротарів повинен виконувати при професійному клубі, як правильно побудувати тренувальний процес. Наші куратори дали нам багато домашніх завдань, котрі ми виконували. Було багато роботи із комп’ютером. Пояснювали, що тренер воротарів – це не просто прийшов на тренування і відпрацював на полі, а постійно ведеться дуже багато роботи до тренування, після заняття, до гри, після гри. Все це було розжовано і показано. З одного боку усі ці прості моменти, які ти знаєш, але тут тобі все розклали по поличках і розповіли, як цим користуватися. Будемо тепер рухатися далі, і навчатися на Диплом А.
— Коли планується це навчання?
— Як я зрозумів зі слів наших вчителів, нову групу на отримання Ліцензії А планується зібрати наступного літа, і там вже навчання буде тривали протягом цілого року. Як кажуть, все по-серйозному. Але подивимося, як все це буде, адже усі ми розуміємо, яка зараз ситуація в країні, коли не знаєш що буде завтра, а планувати на півроку вперед досить важко. Залишається тільки вірити у наші збройні сили і в перемогу українського народу.
